І чому Ти не простиш мойого гріха, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене...
його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...
(38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,