А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!
Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!
Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,
(38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!