(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!
Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.
Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.
А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.