Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!
Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!
Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!
(7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!