Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...
Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...
(68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!