Так говорить Господь: Небеса Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збудуєте ви, і яке ото місце Його відпочинку?
Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.
Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.
Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?
Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому.
І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?
А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд.