Книга Приповісті Cтих 11 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Приповісті Старий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Приповісті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

Параллельные места

Приповісті 10:4

Приповісті 13:4

Приповісті 20:4

Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує. Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься. Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.

Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,