Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.