Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
Чого ти кричиш про поразу свою, про свій біль невигойний? За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це...
Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!
І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.
Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!