Книга Йов Cтих 29 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Йов Старий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Йов

Следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

Параллельные места

Приповісті 17:5

Приповісті 24:17

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини. Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

← Предыдущая

Йов

Следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Выбор основного перевода