(8-6) А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!
(142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,
Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!