Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...
Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...
Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
(84-8) Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.
У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.
Хто не буде боятись Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немає такого, як Ти!