І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.
(63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!
(63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
(63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.
(63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
А в кінцевому часі зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями, і прийде на краї, і позаливає та перейде їх.
А Господь з'явиться над ними, і стріла Його вийде, як блискавка, і Господь Бог засурмить у сурму, і піде південними бурями.