(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...
(21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
(21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.