Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?
І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.
Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.
І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева:
як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!