Книга Від Марка Cтих 21 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Від Марка Новий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Від Марка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Сіяч сіє слово.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Параллельные места

Приповісті 19:15

До Ефесян 5:14

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує. Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

← Предыдущая

Від Марка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Выбор основного перевода