Книга Від Марка Cтих 42 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Від Марка Новий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Від Марка

Следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.

Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!

А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?

Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.

Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.

Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...

Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.

А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити?

І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.

І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху?

І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.

І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.

А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.

І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...

Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?

А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...

Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!

І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.

І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.

Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!

А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці!

По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я!

Ісус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене!

А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі...

І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся.

І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити...

І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!

І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.

І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...

І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?

Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!

І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.

А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...

І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...

Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...

Параллельные места

Від Івана 14:31

та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!

І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших.

А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть.

І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його...

Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його.

А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.

Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.

Тоді всі полишили Його й повтікали...

Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.

Але він, покривало покинувши, утік нагий.

А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.

Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.

Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:

Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.

Але й так не було їхнє свідчення згідне.

Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?

Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?

А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?

Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...

Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...

А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,

і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!

Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!

І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.

А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!

І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...

← Предыдущая

Від Марка

Следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Выбор основного перевода