моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...
Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована,
І ти скажеш до них оце слово: Хай заходять удень та вночі мої очі слізьми, і нехай не затихнуть, бо дівчина, доня народу мого, буде побита великим нещастям, дуже болючим ударом!
Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли.