Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.
І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.
І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!
І взяв Мойсей тієї крови, і покропив на народ, та й сказав: Оце кров заповіту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!
Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
(49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,