(59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...
(59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
(59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!
(59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!
(59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
(59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!
(59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.
(59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.