Книга Приповісті Cтих 6 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Приповісті Старий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Приповісті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Параллельные места

Приповісті 17:8

Приповісті 29:26

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому. Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.