Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!