(56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
(58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
(63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.