(22-25) Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,
(22-26) бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
І буде нам праведність у тому, коли будемо пильнувати виконувати всі ці заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам.
наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!