Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,
і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,
то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.
І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.
І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.
А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,
і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.
А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,
то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.
Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.
Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?
Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.
Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.
А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!
Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.
І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.
Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.