та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...
А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!
Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!...
Сину людський, скажи князеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що повищилось серце твоє й ти сказав: Я Бог, сиджу на Божому престолі в серці морів, а ти тільки людина, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим...
Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе.
Своєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгромадив золота та срібла в скарбницях своїх.
Великою своєю мудрістю та торгівлею свою помножив ти багатство своє, і повищилось твоє серце багатством своїм!
Тому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим,
тому ось Я спроваджу на тебе чужих, насильників поміж народами, і вони повитягають мечі свої на красу твоєї мудрости, і зневажать красу твою.
Вони скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів.
Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!