І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.
І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!
Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
А Йов відповів Господеві й сказав:
Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!
Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:
Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни...
Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...
Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...