І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
І сказав я: Боже мій, соромлюся я та стидаюся піднести, Боже мій, обличчя своє до Тебе, бо беззаконня наші помножилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!...
А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...
Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.