його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...
У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
Сину людський, Я зламав рамено фараона, єгипетського царя, і ось воно не буде перев'язане, щоб дати ліки, щоб покласти пов'язку, щоб обвинути його, і щоб зміцнити його вхопитися за меча.
Тому так говорить Господь Бог: Ось Я на фараона, єгипетського царя, і поламаю рамена його, те дуже та те зламане, і викину меча з його руки.
А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!