Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...
Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
Чому біль мій став вічний, а рана моя невигойна, що не хоче загоїтись? Чи справді Ти станеш мені як обманний потік, що води його висихають?
Бо так промовляє Господь: Невилічальна пораза твоя, рана твоя невигойна!