А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!
Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.
І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!