І станеш ти страхіттям, поговором та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь.
Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...
А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...
Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,
(68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують!