Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!
Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,
Уставай, голоси уночі на початку сторожі! Виливай своє серце, мов воду, навпроти обличчя Господнього! Підійми ти до Нього долоні свої за душу своїх немовлят, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!...