І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.
Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.
Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!