І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького,
Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і даси їх ворогові, а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького,
Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!
І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?
Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зорі не ясні!
Що ж тоді людина ота, червяк, чи син людський хробак?...
Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!
А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!