(22-10) присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.
І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти вийдеш і підеш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.
І чому ти не додержувався Господньої присяги та наказа, що я наказав був тобі?
Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується.