Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!
(38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
(89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...
І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...
бо не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?
А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!
ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...