Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!
Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?
У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,
коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?
Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
Воно в Бога було споконвіку.
Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
(8-5) то що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?
(88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.
Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною?
Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!
Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,
Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!
І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!