Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:
І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.
І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.
І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!
Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!
Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.
І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.
І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,
і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!
Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!
Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!
Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,
І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,
Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!