(21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
(21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
(21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
(21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
(21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
(21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
(21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
(21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
(21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
(21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
(21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
(21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!
Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
за першого року його царювання я, Даниїл, бачив у книгах число тих років, про які було Господнє слово до пророка Єремії, що сповниться для руїн Єрусалиму сімдесят років.
На початку молитов твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улюблений, і приглянься до цього слова, і придивися до видіння.
Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих.
Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:
І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.