(9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
Попав в ями живущий наш дух, Господній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будемо жити в тіні його серед народів.
В його віттях кублилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.
Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!
Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!
Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи...