Пам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра...
(38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
(38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
(38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!