І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.
А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...
Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.
Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!