Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?
Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.
Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.
А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.
Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!
І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.
А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!
А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!
Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.
Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.
Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?
І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.