Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...
Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?
Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?
Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,
А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?
Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.
Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:
думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.