Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...
Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою.
Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.
Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.
А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!