Книга Від Марка Cтих 5 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Від Марка Новий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Від Марка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

Параллельные места

Приповісті 21:16

Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.

← Предыдущая

Від Марка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Выбор основного перевода