Книга Від Луки Cтих 13 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Від Луки Новий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Від Луки

Следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Параллельные места

Від Луки 19:32

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

← Предыдущая

Від Луки

Следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Выбор основного перевода