бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!
Ой горе, бо це день великий, немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!
Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!
Горе тим, що жадають Господнього дня, нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!
Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...
Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?