Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...
Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...
Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...
люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.